Битва под Ольшаницей: различия между версиями

Зимой [[1527]] года [[Крымское ханство|татары]] (34 тысячи или 40 тысяч, по приказу [[Османская империя|турков]] пошли на [[Полесье]] дойдя до [[Пинск]]а. Коли ж верталися з ясиром, князь Костянтин несподівано вдарив на них під Ольшаницею в Київщині (над річкою Гороховаткою, припливом [[Рось|Росі]]). Разом із коронними військами під проводом [[Київське воєводство|київського воєводи]] [[Андрій Немирович|Андрія Немировича]] та [[Черкаси|черкаського]] [[староста|старости]] [[Остафій Дашкович|Остафія Дашковича]], в битві взяли участь почти княжат Юрія Слуцького, Федора Сангушка, Юрія Радзивілла, Івана та Олександра Корибутів Вишневецьких, Олександра Чарториського.

 

 

Погром під Ольшаницею став реваншем князя Костянтина за нещасливу [[Битва під Сокалем 1519|Сокальську поразку]].

 

{{reflist}}

 

* [http://exlibris.org.ua/wijsko/r203.html|Іван Крипякевич, ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА - Частина ІІ: В БОРОТЬБІ З ТАТАРАМИ (Видання Івана Тиктора, Львів, 1936)]

*Piotr Borawski, ''Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej'', Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, Warszawa 1986, ISBN 83-205-3747-9, str. 80-83