Мамлин, Геннадий Семёнович: различия между версиями

 
== Биография ==
Мамлін Геннадій Сергійович народився 7
В [[1943 год]]у был призван в [[РККА]], служил командиром взвода противотанковой артиллерии.
листопада 1925 року у місті Сімферополь, помер 2 лютого 2003 року.
В 1990-х годах часто жил в [[ДНТ Красновидово]].
 
Російський поет, драматург, прозаїк. У 1943
році його було призвано до армії, де він служив командиром взводу противотанкової
артилерії на ІІІ українському фронті. У 90-х роках часто жив у СМТ
Красновидове.
 
Написав:
 
- «Казка про Вовку п’ятикласника, чарівний
горішок та час, який не можна обманути»
 
- збірка віршів «Двадцяте століття і Вовка
Бородин»
 
- комедія «Прибулець»
 
- фантазія «Домашній експеримент»
 
- збірки віршів «Микита Снєгірьов», «Ліки від
лінощів», «Про друзів-приятелів»
 
- п’єси «Антоніна», «Поговоримо про причуди
кохання», «Салют динозаврам!», «Гей ти, здрастуй!»
 
Відверта тональність п’єс, живі герої,
оптимістична віра у духовні сили людини звертають на себе увагу режисерів і
глядачів. П’єси Мамліна широко ставилися не тільки в СРСР (особливо в театрах
юних глядачів у 70-х роках), а й за кордоном. Зараз теж доволі часто
звертаються до цих п’єс, тому, що в них знайшлося місце і ліриці, і сміху, та
кожен в них може побачити щось своє.
 
Мамлін – різнобічно обдарована людина, яка
дуже добре знала специфіку театрального діла. Він писав музику до своїх п’єс, створював пісні до них,
сам ставив ці п’єси на сцені. Геннадій – один з небагатьох, успішно заповнював
пробіл у репертуарі молодіжних театрів, так як писав не тільки для молодіжі,
але і про молодіж.  Він так вгадував
«точку боли времени», так органічно вмів висловити її в діалогах – напружених,
але з незмінним почуттям гумору; вибухових, котрі несподівано примушують
спіймати себе на грані, коли самі по собі ллються сльози. 
== Библиография ==
 
Анонимный участник