Українська: Смерть видерла з наших лав одного з кращих борців за справу робітничої кляси, більшовика, товариша, командира.
Іван Максимович — корінний пролетар, робітник. вальцівник уральських металюргійних заводів 1918 року він бере активну участь у розгромі банд Дутова й Сапожкова в районі Самарської губ. У січні 1919 року І.М. вступає до партії.
Тов. Машін проробив славетний бойовий шлях у боротьбі проти Врангеля, Махна і басмачай на туркестанському фронті.
За винятковий героїзм, виявлений у боях проти Врангеля та Махна, І. М. двічі нагороджують орденом Червового прапору.
Після громадянської війни І. М. закінчує військову академію, його призначають командиром Н-кого полку, а потім посилають до харківського Учкомпромбудівництва, як військового керівника.
Тов. Машін брав активну участь у роботі ПК і всієї партійної організацій, в роботі громадських організацій і завжди в своїй роботі непримиренно боровся за генеральну лінію партії.
Його славетний бойовий шлях буде нам зразком боротьби за утворення кадрів пролетарської інтеліґенції гідних командирів запасу Чєрвоної армії.
Вікутан, Яковенко, Шейко, Кірюхін, Топчієв, Мухін, Алексеєнко, Колодяжний, Усов, Старосельцев, Зоз, Бернарц, Бродер, Мень.