Сапеляк, Степан Евстафиевич

Степан Евстафьевич Сапеляк
Степан Евстафьевич Сапеляк
	Степан Євстахійович Сапеляк
Дата рождения	26 марта 1951
Место рождения	Росохач,; Чортковский район, ; Тернопольская область,; Украинская ССР, СССР
Дата смерти	1 февраля 2012 (60 лет)
Место смерти	Харьков, Украина;
Гражданство (подданство)	СССР; Украина;
Род деятельности	публицист, поэт, прозаик, литературовед
Жанр	стихотворение
Язык произведений	украинский

Степан Евстафьевич Сапеля́к (1951—2012) — советский и украинский поэт, прозаик и литературовед, публицист, правозащитник, общественный деятель. Участник «росохацкой группы». Член Национального союза писателей Украины (1991), международного ПЕН-клуба (1992), Украинского Хельсинкского союза (1987).

Биография править

Родился 26 марта 1951 года (по паспортным данным — 1952 года) в селе Росохач (ныне Чортковский район, Тернопольская область, Украина). Учился на филологическом факультете ЛГУ имени И. Я. Франко в 1969—1973 годах.

29 октября 1972 года после очередных арестов (Игоря Калинца и др.) написал открытое заявление на имя тогдашнего Генерального секретаря ЦК КПСС Л. И. Брежнева и Первого секретаря КПУ В. В. Щербицкого, в которой выразил несогласие против арестов и произвола украинской интеллигенции.

В 1972 году Сапеляк прислал в издательство сборник стихов, который один из рецензентов охарактеризовал как «националистический».

17 ноября 1973 году был исключён из комсомола, а потом и из вуза. С февраля 1973 года находится под следствием в Тернопольском КГБ, как участник молодежной подпольной группы, которая в ночь 22 января 1973 года в честь 50-годовщины Акта Соединения УНР и ЗУНР в Чорткове вывесили желто-голубые флаги и расклеили листовки с протестом и призывом: «освободить политзаключённых из советских тюрем и концлагерей». Следственными органами КГБ ему было инкриминировано «написание и изготовление» стихов тенденциозно националистических, порочат своим содержанием советский и общественно-политический строй Союза ССР", стихов антисоветского «клеветнического» содержания с целью «подрыва и свержения общественно-политического строя в СССР и отрыва Советской Украины от Союза…», а также обвинения в так называемой «антисоветской агитации и пропаганде».

19 февраля 1973 года арестован и 24 сентября 1973 года осужден Тернопольским областным судом по части 1 ст. 62 УК УССР («Антисоветская агитация и пропаганда») и ст. 64 («Организационная деятельность и участие в антисоветской организации») к 5 годам лишения свободы и 3 годам ссылки.

Наказание отбывал в тюрьмах городов Перми, Владимира, Северного Урала, Охотского побережья Хабаровского края и в Казанском централе. На ссылке был на Колыме и в Хабаровском крае.

В 1983 году «под гласным надзором» КГБ был поселён в пгт Безлюдовка на Харьковщине.

Умер 1 февраля 2012 года в Харькове.

Премии и награды править

1993 год — лауреат Национальной премии имени Тараса Шевченко за сборник стихов «Долгий рваный крик»^[1].
2002 год — лауреат премии имени Владимира Свидзинского за книгу «Страсти по любви», изданную харьковским издательством «Майдан»^[2].
26 ноября 2005 года Степан Сапеляк за весомый личный вклад в национальное и государственное возрождение Украины, самоотверженность в борьбе за утверждение идеалов свободы и независимости, активную общественную деятельность награждён орденом «За заслуги» третьей степени^[3].
18 ноября 2009 года за выдающийся личный вклад в отстаивание национальной идеи, становление и развитие Украинского независимого государства и активную политическую и общественную деятельность награждён Крестом Ивана Мазепы^[4].
Лауреат премий имени Льва и Богдана Лепких (1995), имени Владимира Сосюры.
почётный гражданин Тернополя

Публикации произведений править

Сапеляк С. Борюкалися дві сили: Добірка віршів //К афедра. — 1988. — № 2. — С. 133—137.
Сапеляк С. Звернення на захист ідеї творчої свободи в національній культурі // Кафедра. — 1988. — № 2. — С. 27-31.
Сапеляк С. Герніка Чорнобиля; І озовімося — мій дім, мій храм: [Вірші] //Сучасність. — 1988. — № 7-8. — С. 15-20.
Сапеляк С. З гіркотою в камені: Поезії // Сучасність, 1989. — 160 с.
Сапеляк С. П’ята печать: [Вірші] //Сучасність. — 1989. — № 2. — С. 25-26.
Сапеляк С. Вінніпег. Пам’ятник Т.Шевченкові (епістолярна елегія) // Сучасність. — 1990. — № 3. — С. 8-9.
Степан Сапеляк. Скорботний сніг // Дзвін. — 1990, травень. — № 5. — С. 5-9.
Сапеляк С. «Вмираємо і живемо…»: Вірш про Ураллаг //Кафедра: Літ.-мист. та наук.-попул. квартальник. — Торонто; Балтимор, 1990. — С. 63-66.
Степан Сапеляк. Поезія скорбної України. Перед. Д. Павличка // Київ. — 1990, червень. — № 6. — С. 8-13.
Сапеляк С. Тривалий рваний зойк: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1991. — 187 с., іл.
Степан Сапеляк. Недолею недолю віджену. Післямова С. Йовенко // Вітчизна. — 1991, вересень. — № 9 . — С. 9-13.
Степан Сапеляк. Калинові Еллади // Основа. — 1993. — № 23 (1). — С. 84-97.
Сапеляк С. Літописемність слова; Таїнство; Калинові еллади: [Вірші] // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 8-9.
Сапеляк С. Із недрукованого: [Вірші] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 14 (серп.).
Сапеляк С. П’ята печать; Елегія; Поверніться лицем до сонця; Непокора; Свобода; Життя; До терпіння; Пам"яті Є.Плужника; Монолог з минулим; До боягузів; Моє; Вигнання: [Вірші] // З облоги ночі: Зб. невільничої поезії України 30-80р.р. — К., 1993. — С. 268—385.
Сапеляк С. Журбопис свободи: (лірико-драм. медитації) // Русалка Дністрова. — 1995. — № 3 (лют.).
Сапеляк С. «Я свого серця не переступив…»: [Розм. з поетом вів В.Ханас] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 22 квіт.
Сапеляк С. Олівці-чарівці; Казочка про дрімайликів-калабайликів; Котики-воркотики-мяуанегдотики; Віршик; У калинки коло млинка: [Вірші] // Тернопіль. — 1995. — № 4. — С.93.
Сапеляк С.Із шаблею і Вітчизною // Селянська доля. — 1996. — 1 січ., 20 січ.
Сапеляк С. Три елегії у метаморфозах // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 2. — Тернопіль, 1991. — С. 71.
Сапеляк С. «Я б нічого не міняв у своїм житті…»: [З творчого вечора] / Публ. В. Ханаса // Тернопіль вечірній. — 1995. — 24 трав.
Сапеляк С. «Моя Україно, смертна Каро…»: [Бесіду вів В.Хмілецький] // Діалог. — 1997. — 25 жовт.
Степан Сапеляк. Епістолярні елегії // Кур'єр Кривбасу. — 2006, січень. — № 194. — С. 82-107.
Степан Сапеляк. Мазепа // Море. — 2006, лютий. — № 2. — С. 26-29.

Литература править

Енциклопедії. Словники. Наукова. Методична.

Б. Мельничук. Сапеляк Степан Євстахійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 227—228.
Від Бароко до постмодернізму. Збірник праць кафедри української та світової літератури. — Х.: Майдан, 2006. — С. 284.
Історія України. Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. Вид. 2-е // Львів: Світ, 1998. — С. 383.
Літературна Харківщина. Довідник // Харків: Майдан, 1995. — С. 281.
Не вмирає душа наша: Збірник матеріалів, присвячених 40-річчю від дня заснування Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка // Вид-во «Україна», 2002. — С. 165.
Олесь Гончар. З високим ім’ям Кобзаря // Літературна Україна. — 1993. — 11.03. — С. 4.
Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока // К.: Смолоскип, 2007. — С. 358.
Ткачук М. П., Богдан Бойчук., Степан Сапеляк (компендій творчості поетів): Навчальний посібник // Тернопіль, 1994.
Ткачук М. П. Інтерпретації: Скорботна пісня України (творчий портрет Степана Сапеляка) // Тернопіль, 1999. — С. 123—138.
Універсальний словник енциклопедія / УСЕ // К.: Новий друк, 2003. — 3-е видання. — С. 1087.
Український Правозахисний Рух. Документи й матеріали / Упорядкував О. Зінкевич / Смолоскип. Торонто-Балтимор, 1978. — С. 418—427.
Хто є хто в Україні. Біографічний довідник // К.: Видавництво «К. І. С.», 2007. — С. 861.
Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К.: Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 508—509.

Антології. Збірники. Часописи.

Антологія української поезії ІІ половини ХХ сторіччя / Упорядик проф. Юрій Ковалів // К.: Гранослов, 2001. — С. 239—243.
Білик О. «…В тюрмі був єдино за слово своє». («Житіє» Степана Сапеляка: жанр, композиційна структура) // Слово і час. — 1991, травень. — № 5. — С. 4-14.
Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. — Тернопіль, 1994. — С. 393—398.
Боян: Поезія’97. Збірник // К.: Укр. Письменник,1997. — С. 73-75.
Великдень в українській поезії. Антологія / Упоряд. Н. О. Данилевська // Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — С. 84.
Віщий гомін: Укр. Поезія другої половини ХХ ст. / Упоряд. М. О. Сорока // К.: Грамота, 2003. — С. 283—300.
Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі: Наукове видання // Львів,2008. — С. 4-6.
З облоги ночі: Збірник невольничої поезії України 30-80 рр. // К.: Український письменник, 1993. — С. 378—385.
Книга про матір. Антологія: Укр. Поети XIX—XXI ст. / Упоряд. В. Л. Чуйко // К.: Криниця, 2003. — С. 218.
Мельничук Б. Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка 1993 року // Тернопіль. — 1993. — № 4. — С. 25. Те ж: Голос народу. — 1993. — 20 берез.
'Мовчан Павло. Слова, що виголошувались подумки // Сапеляк Степан. Тривалий рваний зойк. — К., 1991.
Поезія. 90’2: Збірник // К.: Рад. пис., 1990. — С. 43-47.
Різдво в українській поезії. Антологія: християнські вірші // Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2010. — С. 255—261.
Слобожанська яса. Антологія громадянської лірики кінця XVII — початку XXI століть // Х.: Майдан,2006. — С. 777—786.
Слобожанська муза. Антологія любовної лірики XVII-ХХ століть // Х.: Майдан, 2000. — С. 667—674.
Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / Упоряд. Т. Ю. Салига // Львів: Світ, 1999. — С. 633—641.
Степан Сапеляк — лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка 1993 року //Русалка Дністрова. — 1993. — № 7 (берез.).

Бібліографія^[5]

Хроника текущих событий // Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 33. — С. 34, 35, 47.
ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1975, вип. 34. — С. 33.
ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1976, вип. 42. — С. 34, 49-50.
Страждання і невгнутість Степана Сапеляка // Визвольний шлях. — 1977. — № 3. — С. 302—305.
С. Сапеляк. День молодого листя // Брюссель, 1978.
ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 47. — С. 104, 106, 107, 119, 121, 132—133; вип. 48. — С. 60, 61, 64, 72, 75.
ХТС // Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51. — С. 98.
С. Сапеляк. З гіркотою в камені // Нью-Йорк: Пролог, 1989.
С. Сапелякові «пропонують» покаятися: Матеріали і документи // Визвольний шлях. — 1981. — № 10. — С. 1194—1195.
С. Сапеляк. Тривалий рваний зойк // К.: Радянський письменник, 1991.
Якель Р. «Згустки безслів’я ставали табірною музою» // Молодь України. — 1991. — 3 лип.
Габор Н. «Не думав, що маю долю гіршу, ніж інші, знав, що були страшніші долі…»: [Інтерв’ю] // Тернопіль вечірній. — 1991. — 3 лип.
Скорботна пісня України: Творчий портрет Степана Сапеляка // Ткачук М. Богдан Бойчук. Степан Сапеляк (компедій творчості поетів): Навч. посібн. — Тернопіль, 1994. — С. 37-58.
С. Сапеляк. Журбопис // Харків: Майдан, 1995.
Г. Касьянов. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років // К.: Либідь, 1995. — С. 142.
Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав.
Ткачук М. Скорботна пісня України: Штрихи до творчого портрета Степана Сапеляка // Дзвін. — 1995. — № 11-12. — С. 156—162.
Барна В. У колі земляків // Літ. Україна. — 1995. — 10 серп.
Барна В. Символ нескореності духу // Дзвін. — 1995. — № 7. — С. 159.
Ліберний О. Галицький символ волі у Харкові // Свобода. — 1995. — 26 трав.
Ліберний О. Іменем братів Лепких увінчані лауреати // Свобода. — 1995. — 18 квіт.
До джерел любові і болю // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв.
Мельничук Б. «Для мене найстрашніше — це плач дитини…» // Тернопіль вечірній. — 1996. — 26 черв.
Мельничук Б. «Невольничі діалоги»: [Підбірка віршів і листів] // Тернопіль. — 1996. — № 4-5. — С. 3-13.
П. С. Осяяння Степана Сапеляка: [Про книгу «Журбопис»] // Форум. — 1996. — № 1. — С. 125—127.
А. Русначенко. Національно-визвольний рух в Україні // К.: Видавництво ім. О. Теліги. — 1998. — С. 208.
Плішко С., Радзієвський В. Один з провісників весни // Тернопільська газета. — 1999. — 21 січ., портр.
Стожук А. Час совісті при слові дня / Легенда слова // Х.: Майдан. — 2013. — С. 26-35.
Мельничук Б. Перейти на другий берег. Присвячено Степанові Сапеляку: спогади, статті, поезії, листи, фото, графіка / Художник Є. Удін. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2015. — 864 с.

Примечания править

↑ Про присудження Державних премій України імені Т.Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 1993. — 11 берез.
↑ Островський Ігор. Поет у суспільстві // День. — 2002. — 11 жовтня.
↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в’язнів і репресованих» (неопр.). Дата обращения: 11 октября 2019. Архивировано из оригинала 22 июля 2015 года.
↑ Указ Президента України № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи»
↑ «Репресовані письменники тернопільщини». Бібліографічний покажчик. Тернопіль — 2000 р.

Ссылки править

[1] Про присудження Державних премій України імені Т.Шевченка: Указ Президента України // Літ. Україна. — 1993. — 11 берез.

[2] Островський Ігор. Поет у суспільстві // День. — 2002. — 11 жовтня.

[3] Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в’язнів і репресованих» (неопр.). Дата обращения: 11 октября 2019. Архивировано из оригинала 22 июля 2015 года.

[4] Указ Президента України № 939/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Свободи»

[5] «Репресовані письменники тернопільщини». Бібліографічний покажчик. Тернопіль — 2000 р.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]