Обсуждение:Арифметико-логическое устройство


Untitled

править

Повна класифікація АЛУ Арифметико – логічні пристрої класифікуються за наступними ознаками:

  • спосіб обробки даних – паралельні, послідовні, паралельно –послідовні;
  • системи числення – двійкові, вісімкові, десяткові, шістнадцяткові, а також пристрої на основі спеціальних систем (остача класів, з штучним порядком ваги, числа Фібоначчі) та ін;
  • формою представлення чисел – з плаваючою комою, з фіксованою комою, цілі двійкові і десяткові числа;
  • часом виконання операцій – синхронні та асинхронні;
  • методом виконання мікрооперацій – із закріпленими мікроопера-ціями, із загальними мікроопераціями;
  • тип керуючого автомата – із схемною та запрограмованою логі-кою;
  • метод побудови – багатофункціональні та блокові.

У послідовних АЛУ операнди представляються в послідовному коді, а операції виробляються послідовно в часі над їх окремими розрядами. У пара-лельних АЛУ операнди представляються паралельним кодом і операції здій-снюються паралельно в часі над всіма розрядами операндів. В АЛП можливі два типи керуючих автоматів:

  • із схемною («жорсткою») логікою, яка складається з елементів па-мяті(тригерів) і комбінаційних схем. Вони генерують відповідні керуючі сигнали {yi} в машинні такти в залежності від коду опе-рації;
  • із запрограмованою (зберігаючою в памяті) логікою: для кожної операції у спеціальній памяті (частіше за все – різні види постійно запамятовуючих пристроїв) записується мікропрограма у послідо-вності керуючих слів – мікрокоманд. Вони містять інформацію про мікрооперації, які повинні виконуватися в даному такті, і ад-ресу наступної мікрокоманди.

В синхронних арифметико – логічних пристроях на виконання різнома-нітних операцій відводиться один і той же інтервал часу, а в асинхронних час виконання залежить від типу операції. В АЛП із загалними мікроопераціями виділяють запамятовуючу частину – блок регістрів, в яких виконуються однорідні мікрооперації приймання операндів, їх зберігання та видачу), і комбінаційну частину, в якій зосереджині всі схеми для виконанння мікрооперацій формування коду, зсув, до-давання та ін.). Обидві частини з’єднуються між собою за допомогою мультиплексорів та демультиплексорів. Арифметико – логічні пристрої із загальними мікроопераціями часто ще називають магістральними (до числових ма-гістралей по черзі підключаються регістри). Багатофункціональні (універсальні) АЛП використовуються для вико-нання всього списку операцій, яке досягається відповідними налаштування-ми і комутацією вузлів. Блокові арифметико – логічні пристрої складаються з окремих блоків, орієнтованих на виконання відповідних типів операцій (наприклад, блок множення чисел з плаваючою комою). Такі структури використовуються у високовиробничих компютерах. В арифметико – логічних пристроях із закріпленими мікроопераціями кожний із регістрів за допомогою додаткових комбінаційних схем виконується певний набір мікрооперацій. При цьому комбінаційні схеми часто повто-рюються, що потребує значних апаратних затрат.

Откуда копиво? Почему не в укрвики?--Mixabest 11:42, 18 сентября 2010 (UTC)Ответить
У нас тут как бы Википедия на русском языке, а не на мове, и для абсолютного большинства участников данного раздела родным является именно первый из указанных языков. Не хочу, конечно, спровоцировать межнациональную стычку, но приведение материала на украинском в русскоязычном пространстве может быть расценено как неуважение к его участникам. И тут дело уже даже не в копивио. Ivan the Knight 13:34, 27 июля 2012 (UTC)Ответить

Рисунки

править

В тексте статьи упоминаются рисунки с номерами. Видимо автор скопировал сюда текст из какой-то книжки и неудосужился убрать лишнее или залить рисунки. Рисунков-то упоминающихся нет. Сергей Рост 21:18, 16 января 2010 (UTC)Ответить

ситуация с источниками (равно как и иллюстрациями для статьи) просто ужасающая - на грани провокации - по канонам написания статей, требуется НЕМЕДЛЕННОЕ удаление, и только важность темы и некоторые подвижки в статье останавливают меня от простановки соответствующего флага!--Mixabest 11:39, 18 сентября 2010 (UTC)Ответить
Удаление темы с очевидной значимостью — деструктивное поведение в чистом виде. Над статьей нужно просто нормально поработать. Будет время – сам займусь. Ivan the Knight 13:41, 27 июля 2012 (UTC)Ответить

а что за элементы И с одним входом на первом рисунке? 79.139.186.100 19:35, 2 января 2011 (UTC)FeelUsОтветить

Одновходовый И — это элемент задержки (повторитель), но на первом рисунке (схема АЛУ 74181) я их что-то не наблюдаю... Ivan the Knight 13:38, 27 июля 2012 (UTC)Ответить


Переписать

править

Цитирую по тексту:

  • служит для выполнения... ...над данными, представляемыми в виде машинных слов
  • оно гарантирует, что компьютер будет способен выполнять базовые математические операции
  • Арифметико-логическое устройство (АЛУ) в зависимости от выполнения функций можно разделить на две части:

микропрограммное устройство (устройство управления), задающее последовательность микрокоманд (команд);

операционное устройство (АЛУ), в котором реализуется заданная последовательность микрокоманд (команд).

Т. е. тигр состоит в-основном из трех частей.

По-моему, легче снести и написать по новой, чем с этим что-то делать. --418ImATeapot 15:47, 14 июня 2012 (UTC)Ответить

История

править

Даже если считать ENIAC первым компьютером, обладающим полнотой по Тьюрингу, то это не значит, что в предшествующих более простых моделей не было элементов составляющих АЛУ в том или ином виде. Нужно явное подтверждение. 87.255.14.149 12:49, 8 марта 2013 (UTC)Ответить

Каков размер АЛУ? Например в транзисторах или логических элементах

править

Это было бы полезно тут указать. Например приведя размеры АЛУ в разных процессорах и-или других схемах и для разной степени сложности АЛУ.

Знает ли кто как такую инфо добыть?

Pavel Senatorov 16:40, 13 августа 2014 (UTC)Ответить

Ну, классический пример с 74181 и 75 логическими элементами для 4-битного слайса более-менее общеизвестен. А вот для реальных современных процессоров всё очень сложно - особенно на транзисторном уровне. Потому что варианты реализации для разных CMOS-технологий, с разными целями оптимизации... Marlagram 03:52, 15 августа 2014 (UTC)Ответить
Хм, вы имеете в виду что в разных процах сильно разные АЛУ и потому неизвестно? Но есть ещо open source процы: SPARC, OpenRISC, и какой-то ARM compatible. Как бы узнать размер АЛУ оттуда? Я в этом не понимаю, может кто знает как? Pavel Senatorov 07:05, 15 августа 2014 (UTC)Ответить
АЛУ может быть разным по составу. Например, barrel shifter, матричный умножитель, BCD-логика - они не обязательны. Не говоря уж про специализированные FMADD-модули. Кроме того, они могут по-разному реализовываться на уровне транзисторов при абсолютно одинаковой схеме логических вентилей - например канонический полный сумматор на статической КМОП-логике представляет собой схему из 28 транзисторов. Он же, но в GDI-реализации на КНИ КМОП - 10 транзисторов. Marlagram 12:00, 15 августа 2014 (UTC)Ответить
Спасибо, понял. А что думаете про добычу инфо из open source процов? Pavel Senatorov 23:59, 15 августа 2014 (UTC)Ответить